Довга дорога до УСЗОШ №2

  Вперше навчальний заклад у приміщенні по вулиці Другетів згадується в історичних джерелах у 1902 році. Він проіснував до розпаду Австро-Угорщини після поразки у першій світовій війні. З 1922 року Чехословацька влада, яка включила Подкарпатську Русь до свого складу утворила тут Руську народну школу. Після другої світової війни Закарпаття відходить до Радянського Союзу і горожанська школа була перетворена у народну школу, а пізніше в середню школу N 2 м. Ужгорода. 
 Після проголошення Незалежності України, з 1991 року, середня школа була реорганізована у Авторську загальноосвітню школу. Звичайно, змінювався і зовнішній вигляд будівлі. Спочатку це була одноповерхова будова. Пізніше, ще за часів Австро-Угорщини були добудовані ще два поверхи і головний корпус набрав сучасного вигляду. За радянських часів було добудовано приміщення спортивного залу, шкільних майстерень, музичної студії та столової. Після утворення Авторської школи їй були передані приміщення, де зараз знаходяться майстерні народних промислів та художньої праці. 
  У радянський період, який нам є найвідомішим, першим директором школи був Василь Левдар. Він займав цю посаду з 1945 по 1950 роки. У 1950-1958 роках педагогічний колектив очолювала Варвара Черничко. З 1958-1976 — Марія Біцай, 1976-1985 —Дмитро Калинич, 1985-1991 — Василь Маняк. З 1991 по 2010 рік директором Авторського навчально-виховного комплексу був Золтан Жофчак. З 2010 по 2011 Тетяна Палько.
  В червні 2011 року директором АНВК призначений Кирлик Ярослав. 
  Школа має не тільки столітню історію, але завжди спрямовувала свою роботу на створення належних умов для якісного засвоєння учнями навчального матеріалу, для розвитку здібностей і формування особистості. 
 Колектив педагогів має впевненість, що діяльність УСЗОШ як закладу культуротворчого спрямування дозволить сформувати повноцінну життєдіяльну і життєтворчу особистість з глибокими переконаннями, життєствердними гуманістичними цінностями, демократичною громадською спрямованістю, високою культурою мислення, перспективами духовного самовдосконалення та соціальної адаптації.